info@hdzva.edu.ua
Телефон: +380 (5763) 57-473

Відповідно до наказу Мінагрополітики України № 222 від 11.06.2004 року «Про передачу основних засобів Харківській державній зооветеринарній академії» були передані безкоштовно з балансу державного підприємства «Навчально-дослідне господарство «Прогрес» будівельні споруди, автотранспортні засоби, сільськогосподарська техніка та технологічне обладнання. Таким чином на базі учгоспу «Прогрес» було створено Навчально-науковий центр тваринництва і рослинництва.

Його історія починається з 1847 року, коли була створена Південно-Західна навчальна ферма. У 1856 році ферма була перетворена у Харківську середню землеробну школу, у 1911 році – Харківське середнє землеробське училище, у 1920 році – Харківський зоотехнікум, у 1929 році – Харківський молочно-зоотехнічний інститут, у 1932 році – Харківський зоотехнічний інститут, у 1960 році – Харківський зооветеринарний інститут, у 2001 році – Харківську державну зооветеринарну академію.
Протягом всього історичного розвитку навчального закладу важливою структурною одиницею завжди була виробнича база для навчання учнів (студентів).
Зі змінами технології виробництва у сільському господарстві змінювались і методи виробничого навчання. Так, у середині ХІХ ст. протягом чотирьохрічного навчання вихованці навчальної ферми повинні були вивчати установлені предмети: Закон Божий, російську мову, арифметику, чистописання, теорію сільського господарства, практичне худоболікування і сільський поліцейський статут, крім цього, їх навчали церковним співам.
Заняття проходили в зимовий період. Учні призначались на чергування і різні роботи в господарстві (на кухні, пекарні та ін.).  Також відбувались заняття з різних ремесел: дублення овчин і пошив сільських кожухів та іншої одежі; навчання ковальському, столярному ремеслам; пічним, колісним, покрівельним роботам; виготовлення цегли.
З кінця березня до вересня учні виконували усі сільськогосподарські роботи з рослинництва і лісівництва, на присадибних ділянках, роботи з утримання дослідного поля, господарсько-ботанічного саду і т.д.
У 1857 році ферма мала 528 десятин, з яких 66 десятин – ліс. З 472 десятин «економічними полями» були зайняті 167 десятин, під садибою, садом і присадибною ділянкою – 12, дослідним полем і ботанічним садом – 5, луками – 99, вигонами – 17, торф′яним болотом – 48, непридатними землями – 29, лісом і чагарником – 88, іншими різними непридатними землями – 5 десятин. Врожайність зернових була дуже низькою.
На фермі утримувались робочі воли – 22 голови, 42 голови великої рогатої худоби «англійської» породи з низькою продуктивністю, яка була куплена в Полтавській губернії. Тварини сірої української породи і сірої угорської породи використовувались для роботи. Вівчарство було представлене 57 головами цигейської породи, були також 19 голів свиней і 95 бджолосімей.
Про стан матеріальної бази свідчать «Замечания Департамента сельского хозяйства на отчет учебных ферм и садовых заведений за 1857 год», виданих у Санкт-Петербурзі у 1858 році: «Строение фермы, помещение для служащих недостаточны; для воспитанников, для мастерских и для орудий тесны; скотный двор неудобен. Нет молочной избы и ледника; подвал для хранения картофеля и овощей также неудобен, в 1857 году устроены 4 новые соломенные крыши и исправлены разные строения».
Вже до 1896 року Харківська ферма відзначалась різними галузями господарської діяльності: рослинництво, луківництво, лісорозведення, садівництво, городництво, хмілярство, тваринництво чотирьох видів – скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво та бджільництво і шовківництво.
Велика рогата худоба була представлена альгау – швіцькою породою, конематки – бітюгської, жеребці – клейдейдальської породи, свині – беркширської породи, вівці – мериносової породи.
Мінялись роки, мінявся і породний склад тварин ферми. Так, у 1928 році Харківський зоотехнікум мав у своєму господарстві велику рогату худобу швіцької і червоної німецької порід; заводську конюшню з кіньми арденської і орловської рисистої порід; свиней великої білої породи; мериносових овець породи рамбульє– негретті; курей яйценоскої породи мінорка, андалузької, м′ясо-яєчних порід фавероль, української місцевої; бронзових індиків.
Крім розведення племінних тварин на фермі виготовляли тверді сири (голандський і бакштейн), м′які французькі (бри, невшталь) і солодкі вершкові сири, простокваші, кефіри та вершки. Реалізовувалось насіння озимої пшениці, ячменю, вівса, картоплі.
Перед початком Другої світової війни в навчально-дослідному господарстві була впроваджена трьохпільна система землеробства, застосовувалась висока агротехніка, на підставі чого систематично підвищувалась врожайність. Це забезпечувало кормами тваринництво і своєчасну здачу зерна державі. Основною проблемою у тваринництві були інфекційні захворювання: туберкульоз і бруцельоз. У 1939 році розроблений і прийнятий для виконання план оздоровчих заходів, який одразу дав результати.
Корів на 1 вересня 1939 року було 54 голови, бугаїв – 3, нетелей – 25, молодняка – 125 голів. Надій на корову за 1940 рік склав 3201 кг молока, вихід телят на 100 корів – 110,3 голови. При цьому майже 50% корів були первістками.
Свиноферма була укомплектована свиноматками великої білої породи, вихід поросят на свиноматку – 22,3 голови.
Конярство було в гіршому стані: коні на фермі безпородні, ніяка племінна робота з ними не проводилась до 1940-1941 років.
Три роки поспіль навчально-дослідне господарство, а у 1941 році інститут у цілому, були учасниками ВСГВ у Москві.
Під час окупації німецькими фашистами поля господарства були забур′янені, луки заболочені, меліоративні канали не чистились, майже повністю знищений сад; втрачена і розграбована техніка, інвентар, тварини. У 1946 році господарство відновило свої довоєнні кількісні показники, а деякі навідь перевершило: укомплектовані і розширені конеферма і свиноферма, створені дві нові тваринницькі ферми: вівчарська і птахівнича. Посівна площа збільшилась майже вдвічі. Були зібрані з розбитих автомашин і тракторів чотири трактори і п′ять важких автомашин. Ферма великої рогатої худоби дещо відставала від довоєнного рівня як за кількісним, так і ветеринарним станом. Стадо господарства формувалось у 1944-1945 роках за рахунок низькопородної худоби, яка надходила з Хренівського кінного заводу Воронезької області і групи породних тварин,що були завезені з Німеччини за рахунок репарації. Серед цієї худоби було виявлено зараження подвійною інфекцією – туберкульозом і бруцельозом. Молочна продуктивність стада залишилась низькою: надій на корову 1946 року не перевищував 1700 кг молока, жирністю 3,4%.
З метою створення здорового високопродуктивного стада у 1946 році розроблені заходи з оздоровлення поголів′я, які успішно було виконано. Сформовано спочатку невелике стадо за рахунок ізольованого молодняка, хворе поголів′я було ліквідовано. До 1949 року вирощено 50 голів здорових корів, від яких надоєно по 3033 кг молока. За 17 років цілеспрямованої племінної роботи шляхом відбору, підбору, направленого вирощування молодняку, гарних умов годівлі та утримання в племзаводі «Прогрес» було створено стадо високого заводського класу симентальської породи. Велику роль у цьому мала діяльність директора Інституту М.І.Книги. За 9 років (1947-1955) середня врожайність озимої пшениці склала 32,2 ц/га; вівса – 23,3; проса – 20,4 ц/га.
Ферма великої рогатої худоби мала 120 корів і 190 голів молодняка різного віку. Крім основної симентальської породи була худоба остфризької породи та їх помісі різних поколінь. Стадо не мало інфекційних захворювань. У 1956 році середній надій склав 4830 кг молока, жирністю 4,05% симентальської породи, 3,4% - остфризької породи; 3,93% - помісі від цих порід. На свинофермі утримувались 350 голів, у тому числі 15 основних і 30 разових маток.

image004
Кінно-спортивний комплекс, будівництво якого започатковано директором ХЗІ В.В.Мацкевичем
Конеферма мала 75 коней трьох виробничих типів: ваговозних, рисистих і верхових. Поголів′я коней використовувалось на транспортних роботах.
На птахофермі було 1000 несучок для навчальних цілей. Навчальна пасіка нараховувала 100 бджілосімей. За післявоєнні роки навчально-дослідне господарство отримувало прибуток від 300 до 700 тисяч карбованців. Половина цих грошей використовувалась на капітальне будівництво та технічне оснащення господарства.
Стадо племзаводу симентальської породи за жирномолочністю корів було одне з найкращих в Україні. У господарстві на кожні 100 га сільськогосподарських угідь було більше 50 голів великої рогатої худоби, у тому числі 20 корів, виробництво молока майже 700 центнерів.
У 1956 році у господарстві організована міжрайонна станція з племінної роботи та штучного запліднення тварин, яка обслуговувала два райони – Дергачівський і Золочівський Харківської області.
image008image010У розвиток навчальної ферми господарства багато доклали зусиль Олександр Андрійович Колєсов (1837-1901 роки), який працював директором Харківського землеробного училища у 1882-1901 роках; Володимир Володимирович Мацкевич (1909-1998 роки) – директор Харківського зоотехнічного інституту у 1938-1946 роках; Мусій Іванович Книга (1903-1994 роки) – директор Харківського зоотехнічного інституту у 1946-1960 роках. Директорами господарства, які залишили великий слід у своїй діяльності, були Олександр Іванович Новіков (1892-1981 роки) – директор з 1947року до 1957 року; Пилип Павлович Невдобенко (1913-2008 роки) – директор з 1959 року до 1979 року, за час його роботи господарство досягло найвищих результатів у радянський період розвитку.

     

Професор Ю.Д.Рубан проводить практичне заняття в господарстві зі спеціалістами Дергачівського району Харківської області

image012

Зараз в ННЦ 2062,2 га землі, у тому числі 1679 га сільськогосподарських угідь, з них 1454 га ріллі. Поголів′я великої рогатої худоби має 86 голів, з них 37 корів; свиней 145 голів, з них 21 свиноматка; овець 54 голови, з них 31 вівцематка; кіз 15 голів, з них 13 козематок; 4 голови кролематок; коней 51 голова, з них 2 жеребця, 12 кобил та 18 голів спортивних коней.
image014image016   
   
Ферма та поголів′я великої рогатої худоби

У структуру ННЦ входить навчально-виробничий кінно-спортивний комплекс, який створено у 1991 році. Його будівництво було розпочато ще у 1946 році коли був директором зоотехнічного інституту В.В.Мацкевич.
На цьому комплексі викладачі проводять практичні заняття зі студентами; студенти виконують дипломні проекти; аспіранти і студенти проводять наукові дослідження.
Розводиться на комплексі українська верхова порода коней. Щорічно народжуються 8-10 голів приплоду, з яких реалізується 6-8 голів.

image018image020
     
Реконструкція свинарника з вирощування та відгодівлі 1500 голів свиней за рік

Завершується реконструкція свинарника з вирощування і відгодівлі 1500 свиней за рік, який знаходиться у виробничій зоні навчально-практичного центру. Це мале свинарське підприємство з закінченим циклом виробництва, яке передбачає отримання помісного товарного молодняку, де за основу береться велика біла порода, в якості батьківської породи – дюрок. На підприємстві загальна кількість свиноматок становитиме 72 голови, з яких 54 – основних та 18 перевірюваних. Підсисний період становитиме 28 днів, ритм виробництва – 21 день.
image022image024    
 
Сучасний пташник з обладнанням фірми «Big Dutchman»

На території академії розташовано навчальний пташник, який був реконструйований та введений в експлуатацію у 2004 році, створений за сумісною міжнародною програмою «Темпус-Тасіс». Згідно з цією програмою у пташнику встановлено сучасне обладнання фірми «Big Dutchman» для підлогового утримання курчат-бройлерів на 5 тисяч голів.
Усі технологічні процеси у пташнику автоматизовані та механізовані. Пташник має системи регулювання світлового режиму, опалення, вентиляції, водопостачання.
Опалення пташника здійснюється газовим генератором фірми «Big Dutchman». Пташник має зовнішній кормовий бункер.
Проведений аналіз роботи Центра, встановлена структура та рух поголів′я тварин різних видів, визначена потреба в кормах, зроблена санітарно-гігієнічна оцінка стану тваринництва та визначені заходи щодо поліпшення селекційно-племінної роботи, годівлі та утримання тварин.

Головна
Загальна та публічна iнформацiя
Символіка ХДЗВА
Гімн ХДЗВА
Ліцензії на надання освітніх послуг. Сертифікати акредитації
Статут ХДЗВА та наказ
Положення ВНЗ
Колективний договір
Положення про правила внутрішнього розпорядку
Штатний розпис ХДЗВА на 2016 рік
Керівні органи
Фінансові документи
Архів документів
Тендерний відділ
Річний план закупівель, зі змінами на 2016 рік ХДЗВА-2
Річний план закупівель на 2016 рік ХДЗВА
Річний план закупівель, зі змінами на 2016 рік ХДЗВА
Державні закупівлі
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
ПАЛИВО
ПАЛИВО-2
Вчена рада академії
План роботи
Матеріали для роботи
Протоколи і рішення
Архів документів вченої ради
ВИПИСКА з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
Структура управління ХДЗВА
Факультети та кафедри
Факультет ветеринарної медицини
Факультет технологій продукції тваринництва та менеджменту
Факультет біотехнології та природокористування
Структурні підрозділи, відділи та служби академії
Адміністративні
Навчально-наукові
Навчально господарсько-виробничі
Відділ профорієнтаційної роботи та довузівського навчання
Музей історії
Навчально-практичний комплекс тваринництва і рослинництва
Бюро судово-ветеринарних досліджень
Наукова бібліотека
Відділ видавничих справ
Новини
Наука
Студенту
Абітурієнту
Новини та оголошення
Фото-відео галерея
Профспілкова організація ХДЗВА
Спорт в академії
Центр культури та виховання
Газета "TEMPUS"