Видатні випускники

Кулешов П.Н. 2

Кулешов Павло Миколайович (1854-1936) професор, член-кор. АН СРСР

Харківський ветеринарний інститут закінчив 1875 році.
Відомий вчений-зоотехнік, основоположник сучасного трактування багатьох питань зоотехнії, знавець вітчизняного і зарубіжного тваринництва. У 80-х роках XIX ст. розробив нове учення про конституцію сільськогосподарських тварин. Вивів новий тип тонкорунних овець – новокавказький меринос. Наукові праці присвячені питанням племінного розведення, екстер’єру і конституції тварин.

Иванов Михаил Федорович

Іванов Михайло Федорович (1871-1935) професор, доктор сільськогосподарських наук, академік ВАСГНІЛ

Харківський ветеринарний інститут закінчив у 1897 р. з відзнакою. Навчався на дворічних бонітерських курсах при Харківському землеробному училищі, і закінчив їх у 1892 році. У 1902 р. працював викладачем цих курсів. Видатний вчений у галузі селекції сільськогосподарських тварин. Автор нових високопродуктивних порід тварин – української степової білої породи свиней і асканійської тонкорунної породи овець, створив овець нової породи – гірський меринос. Основоположник нової галузі знання «смушкознавство». Організатор зоотехнічної дослідної станції у заповіднику «Асканія-Нова», в подальшому станція реорганізована у Всесоюзний інститут гібридизації і акліматизації тварин ім. М.Ф. Іванова.

Проф. Бельговский И.В.

Бельговський Іван Васильович (1870-1968) професор, доктор сільськогосподарських наук
У 1897 р. закінчив Харківський ветеринарний інститут. Науково-педагогічна діяльність вченого пов’язана з Харківським зоотехнічним інститутом, в якому він тривалий час очолює кафедру годівлі тварин. У перше в історії зоотехнічної науки розробляє методику накладання фістули на сичуг та ізольований шлуночок за І.П. Павловим. Іван Васильович розробив учення про комбікорми, яке стало основою для розвитку комбікормової промисловості країни. Створив наукову школу із спрямованого вирощування молодняку та раціонального використання кормів.

Дьяков М.И

Дьяков Михайло Іудович (1878 – 1952) професор, доктор сільськогосподарських наук, академік ВАСГНІЛ.
У 1900р. закінчив Харківське землеробне училище, з 1907 р. його призначено викладачем тваринництва цього навчального закладу, в якому він виконував дослідницьку роботу в галузі птахівництва та інкубації. Наукові праці вченого присвячені фізіологічному обґрунтуванню годівлі тварин комбікормами. Його основна наукова праця «Комбинирование кормовых рационов сельскохозяйственных животных в отнощении минерального питания» витримала 5 видань

А.П. Редькин 1

Редькін Андрій Петрович (1875 – 1966) професор, почесний академік ВАСГНІЛ
У 1896 р. закінчив Харківське землеробне училище. Відомий вчений – селекціонер у галузі свинарства; організатор крупних свинарських господарств в країні. Створив в Україні нову групу тварин густого сального типу шляхом довгої селекційної роботи з крупною білою породою свиней. Також під керівництвом А. П. Редькіна у співдружності з виробничниками були створені муромська і калікінська породи свиней.

Олесь Александр

Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба)(1878 – 1944) Український поет-лірик, прозаїк, перекладач, лікар – ветеринар.
Навчався у Харківському землеробному училищі (1893 – 1900рр) та Харківському ветеринарному інституті (1902 – 1908рр). Працював ветеринаром на Київських міських різницях. Будучи студентом, дебютував у літературі збірками поезій «З журбою радість обнялась» та «Будь мечем моїм». Після жовтневого перевороту 1917 р. О. Олесь з 1919р. і до кінця життя проживав за кордоном, де створив п’єси «По дорозі в казку», «Ніч на полонині». Помер у Празі 22 липня 1944 р. Перепохований у Києві на Лук’янівському цвинтарі 29 січня 2017р.

lomakin m

Ломакін Микола Володимирович (1887 – 1955) відомий винахідник і конструктор бджолярського інвентаря.
 Гідний послідовник справи свого батька Ломакіна Володимира Івановича. У 1907 р. закінчив Харківське землеробне училище. Самовіддано працював над технічним переоснащенням майстерні з виробництва бджолярського обладнання, удосконаленням технологічних процесів. Автор і конструктор першої в країні електроприводної машини із спеціальними самоохолоджувальними вальцями. Тривалий час працював інженером на Дергачівському заводі турбокомпресорів.

Колесник М.М.

Колесник Микола Микитович (1904 – 2000) професор, доктор біологічних наук, член – кор. УАСГН.
 У 1925 р. закінчив Харківський зоотехнічний інститут. Відомий вчений у галузі розведення, селекції та генетики сільськогосподарських тварин. Захистив докторську дисертацію на тему «Происхождение, эволюция и эколого – географическая дифференциация домашних животных Азии». Завідував кафедрою генетики УСГА з 1964 р. понад 20 р. Підготував більше 50 кандидатів і докторів наук.

Пустовойт В.С.

Пустовойт Василь Степанович (1886 – 1972) академік АН СРСР, академік ВАСГНІЛ, двічі Герой Соціалістичної Праці
У 1907р. закінчив Харківське землеробне училище, у 1908р. – Педагогічні курси при ньому. Видатний вчений – селекціонер. Працював у галузі насінництва та масляних культур. Вивів 20 високомасляних сортів соняшнику.

Мальцев Михаил Александрович

Мальцев Михайло Олександрович(1862 – 1954) професор, доктор ветеринарних наук
Харківський ветеринарний інститут закінчив у 1887р. з відзнакою. Професор М. О. Мальцев – засновник і основоположник ветеринарної оперативної хірургії. Основний напрям його наукових досліджень – наркоз і обезболювання тварин, переливання крові. У ХВІ тривалий час завідував кафедрою оперативної хірургії з топографічною анатомією. Засновник наукової школи ветеринарних хірургів. Підготував велику кількість учнів серед яких значний внесок у розвиток ветеринарної хірургії зробили професори В. О. Герман і І. І. Магда.
Коляков Яків Єфремович (1895 – 1990) професор, доктор ветеринарних наук, генерал – майор ветеринарної служби
Харківський ветеринарний інститут закінчив у 1919р. Відомий вчений у галузі ветеринарної мікробіології. Після закінчення інституту перебував на практичній і науковій роботі у лавах Червоної Армії. З 1940 до 1971рр. завідуючий кафедрою мікробіології Московської ветеринарної академії. За цей час розробив наукові і практичні питання таких небезпечних розповсюджених хвороб тварин як інфекційна анемія коней, перипневмонія великої рогатої худоби, колібактеріоз молодняка та ін.

Лукашев И.И.

Лукашов Іван Іванович (1901 – 1970) професор, доктор ветеринарних наук, член-кор. ВАСГНІЛ
У 1926р. закінчив Харківський ветеринарний інститут. Видатний вчений у галузі епізоотології сільськогосподарських тварин. Наукові дослідження присвячені проблемам епізоотології, клініки , діагностики та профілактики інфекційних хвороб тварин. Завідував кафедрою епізоотології ХВІ (1931 – 1941; 1944 – 1960) та ХЗВІ (1960 – 1970). Засновник наукової школи епізоотологів. Під його керівництвом підготовлено та захищено 4 докторські та 23 кандидатські дисертації.

Кулеско

Кулеско Ісаак Йосипович (1902 – 1980) професор, доктор ветеринарних наук, член-кор. ВАСГНІЛ
У 1928р. закінчив Харківський ветеринарний інститут. Відомий вчений – епізоотолог. Основні наукові дослідження присвячені розробці вакцини проти чуми свиней та її удосконаленню. Розробив методику виготовлення активної вакцини із органів хворих свиней і новий метод вакцинації.

Пшеничный П.Д. 1

Пшеничний Павло Дмитрович (1903 – 1985) професор, доктор сільськогосподарських наук, академік УАСГН
Відомий вчений у галузі годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів. У 1926р. закінчив Харківський зоотехнічний інститут, отримавши спеціальність агронома – зоотехніка. Павло Дмитрович як науковець створив оригінальний напрям у вивченні принципів і методів спрямованого виховання і стимуляції розвитку функції живлення і обміну речовин у молодняку с- г тварин. У 1954 / 57рр. – перший ректор УСГА; з 1957 до 1974р очолює кафедру годівлі с – г тварин цього закладу. За роки науково – педагогічної роботи вчений підготував 22 доктори і 132 кандидати наук, 19 з яких іноземні громадяни.

Герман Валентин Александрович

Герман Валентин Олександрович (1904 – 1957) професор, доктор ветеринарних наук
Харківський ветеринарний інститут закінчив у 1926р. Відомий вчений у галузі ветеринарної хірургії. Розробив і науково обґрунтував методи переливання крові у тварин. У 1942р. захистив докторську дисертацію «Новые методы переливания крови у лошадей». Завідував кафедрою загальної і спеціальної хірургії у ХВІ. Підготував 7 кандидатів наук, 4 з них у подальшому стали докторами наук.

Магда И.И. 1

Магда Іван Іванович (1904 – 1994) професор, доктор ветеринарних наук
Харківський ветеринарний інститут закінчив  у 1926 р. Відомий вчений у галузі ветеринарної хірургії. З 1933 по 1976рр. – доцент, професор, завідувач кафедри оперативної хірургії у Харківському ветеринарному і у Харківському зооветеринарному інститутах. У 1948р. захистив докторську дисертацію «Местное обезболивание в ветеринарной хирургии». У подальшому професор І. І. Магда проводив наукові дослідження з питань знеболювання та знедвиження тварин, відновлення відтворювальної здатності та господарської цінності великої рогатої худоби. І. І. Магда виховав багатьох відомих випускників, які стали у майбутньому видатними діячами в науці і на виробництві.

Пенионжкевич

Пеніонжкевич Ераст Ерастович (1906 – 1986) професор, доктор біологічних наук
Відомий вчений у галузі птахівництва. Почесний президент Всесвітньої наукової асоціації з птахівництва. У 1929р. закінчив Харківський зоотехнічний інститут. Займався викладацькою роботою; з 1935р. працює у Всесоюзному науково-дослідному і технологічному інституті птахівництва. Ним були розроблені науково обґрунтовані пропозиції щодо методів зниження ембріональної смертності птиці, підвищенню її продуктивності, створенню м’ясних ліній курей, ефективному використанню лінійної і гібридної птиці.
Любашенко Сергій Якович (1908 – 1981) професор, доктор ветеринарних наук
Закінчив Харківський ветеринарний інститут у 1931р. з відзнакою. Відомий вчений у галузі ветеринарної мікробіології та епізоотології. Захистив докторську дисертацію на тему: «Лептоспироз животных (инфекционая желтуха)». У 1940р. вперше в СРСР виготовив вакцину для профілактики лептоспірозу хутрових звірів і домашніх тварин.
Любецький Марк Дмитрович (1912 – 1994) професор, доктор сільськогосподарських наук
Харківський зоотехнічний інститут закінчив у 1937р. М. Д. Любецький – відомий вчений у галузі розведення сільськогосподарських тварин, засновник наукової школи з проблем удосконалення продуктивних і племінних якостей свиней. У 1966р. захистив докторську дисертацію «Зміна племінних і продуктивних якостей свиней з віком». Завідував кафедрою розведення і генетики с – г тварин у Харківському зооветеринарному інституті з 1961р. і до кінця життя. Професор М. Д. Любецький підготував 20 кандидатів наук, в т.ч. для народного господарства Польщі і Конго.
Целютін Володимир Костянтинович (1914 – 2001) доцент, кандидат сільськогосподарських наук
У 1937р. закінчив Харківський зоотехнічний інститут. Працюючи на посаді декана зоотехнічного а потім зооінженерного факультетів (1947 – 1949, 1955 – 1978рр.), зробив вагомий внесок у розвиток зооінженерного факультету. Велику роботу на посаді декана проводив з підвищення кваліфікації спеціалістів для тваринництва в умовах переведення його на індустріальну основу, покращення технологічної та інженерної підготовки студентів і переходу на підготовку зооінженерів. Викладав дисципліну «Вівчарство» з 1947р. до 1983р.
Гладенко Іван Микитович (1915 – 1991) професор, доктор ветеринарних наук, академік ВАСГНІЛ
Харківський ветеринарний інститут закінчив у 1938р. Відомий вчений у галузі ветеринарної фармакології і токсикології. З 1943р. працював в Українському НДІ експериментальної ветеринарії, з 1957 до 1985рр. займає посаду директора цього інституту. Основні наукові праці присвячені ветеринарній токсикології, хіміотерапії паразитарних та інфекційних хвороб с – г тварин.
Чепуров Костянтин Павлович (1918 – 1994) професор, доктор ветеринарних наук
Закінчив Харківський ветеринарний інститут у 1938р. Відомий вчений у галузі ветеринарної мікробіології. У своїх працях досліджував збудників інфекційних хвороб, можливості створення біологічних препаратів. За розробку та упровадження в практику вакцини і сироватки проти диплококкової інфекції с – г тварин у 1952р. нагороджений Державною премією СРСР.
Крамар Степан Трохимович (1919 – 1945) Герой Радянського Союзу
У 1939р. студент Харківського зоотехнічного інституту. Гвардії старший сержант, командир гармати. Свій героїчний подвиг здійснив при форсуванні р. Дніпро, протягом 27 – 28. 09. 1943р. прямою наводкою відбиваючи атаки танків і піхоти ворога у районі с. Домоткань (Дніпропетровська обл.). Загинув 9. 01. 1945р. у боях за визволення Угорщини. Похований у м. Львів. Його ім’я навічно вписано у Книгу Пам’яті України, т. 20.
Онуфрієв Владислав Петрович (1925 – 1998) професор, доктор біологічних наук, член-кор. ВАСГНІЛ
Харківський ветеринарний інститут закінчив у 1951р. Відомий вчений у галузі ветеринарної вірусології. Зробив вагомий внесок у вивчення гостроінфекційних хвороб тварин. Основний напрямок досліджень вченого – розробка засобів специфічної профілактики ящура, методів визначення імуногенних властивостей протиящурних вакцин та ін.
Кириченко Григорій Опанасович Заслужений зоотехнік УРСР
Закінчив Харківський зоотехнічний інститут у 1932р. Працював на посаді директора Лебединської держплемстанції. Автор нової високопродуктивної лебединської породи великої рогатої худоби.
Логвінов Дмитро Денисович (1916 – 2002) професор, доктор ветеринарних наук.
Д. Д. Логвінов – відомий вчений у галузі ветеринарного акушерства і гінекології, засновник Харківської школи ветеринарних акушерів.

У 1938р. закінчив Харківський ветеринарний інститут. По закінченні навчання був зарахований в аспірантуру при кафедрі терапії, але закінчити її не встиг. 26 червня 1941р. він пішов добровольцем на фронт і пройшов усю війну від Сталінграда до Берліна начальником терапевтичного відділу, потім начальником лікувального відділу. З 1946р. працює у Харківському ветеринарному інституті – доцентом, завідуючим кафедрою акушерства і штучного осіменіння с- г тварин, з 1957 до 1960рр.  – директором ХВІ.В об’єднаному зооветеринарному інституті з 1965 до 1992рр. працював завідувачем кафедри акушерства, гінекології і штучного осіменіння с – г тварин. У 1964р. Д. Д. Логвінов став доктором ветеринарних наук після захисту у ХЗВІ своєї праці – підручника «Ветеринарне акушерство і гінекологія».

Д. Д. Логвінов зробив великий внесок у ветеринарну науку і практику. Він розробив ефективні методи діагностики, профілактики і лікування акушерських захворювань тварин. Метод лікування корів, хворих на мастит, з використанням короткої новокаїнової блокади по методу Д. Д. Логвінова, відомий ветеринарам далеко за межами країни. Підготував 25 кандидатів ветеринарних наук і 5 докторів наук.

Калашник Іван Олексійович (1919 – 2002) професор, доктор ветеринарних наук
У 1941р. закінчив з відзнакою Харківський ветеринарний інститут.

У роки Другої світової війни перебував у лавах Радянської Армії на посадах старшого ветеринарного лікаря полку, начальника дивізійного ветеринарного лазарету, начальника ветеринарної служби дивізії. У 1946р. І. О. Калашник повертається до ХВІ, навчається в аспірантурі, захищає кандидатську (1946) і докторську (1957)дисертації. Працює завідуючим кафедрою ветеринарної хірургії. З 1962 по 1970рр. професор І. О. Калашник – ректор ХЗВІ. Як вчений у цей час розробляє метод тканинної терапії і біологічної стимуляції с – г тварин, який широко використовується в господарствах країни з лікувальною метою та для підвищення продуктивності тварин. Підготував 4 доктори наук і 16 кандидатів наук.

Чернуха Володимир Кирилович (1921 – 2000) професор, доктор ветеринарних наук
Харківський ветеринарний інститут закінчив у 1950р., аспірантуру 1953р. Учасник Другої світової війни. У 1962р. захистив докторську дисертацію, у званні професора затверджений у 1972р. З 1973р. очолив кафедру паразитології і клінічної діагностики. Основним напрямком наукових досліджень вченого були проблеми ветеринарної протозоології. Під його керівництвом на кафедрі розроблюються більш досконалі методи лікування і боротьби з протозоозами, гельмінтозами та акаро – ентомозними інвазіями тварин. З 1966р. по 1971р. В. К. Чернуха суміщав основну роботу з посадою проректора факультету з підвищення кваліфікації; з 1971р. по 1984р. – з посадою проректора з наукової роботи вузу. За редакцією професора В. К. Чернухи у 1996р. видано перший в Україні підручник для вузів «Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин».
Русінов Олександр Федорович (1924 – 2004) професор, доктор ветеринарних наук
У 1941р. у на початку Другої світової війни пішов добровольцем на фронт, у складі артилерійської бригади штурмував Берлін. У 1952р. закінчив Харківський ветеринарний інститут, потім аспірантуру. Захистив кандидатську дисертацію (1956) і докторську (1974) дисертацію, після чого йому було присвоєно вчений ступінь доктора ветеринарних наук. О. Ф. Русінов поєднував педагогічну і наукову працю з громадською діяльністю. Був головою товариського суду; головою атестаційної комісії, членом Вченої ради інституту.

Добровольский

Добровольський Микола Олександрович (1927 – 2014) ректор Полтавського сільськогосподарського інституту, кандидат економічних наук, доцент
У 1951р. закінчив Харківський зоотехнічний інститут, у 1954р. – аспірантуру при кафедрі економіки і організації с – г підприємств. Працював асистентом, старшим викладачем цієї кафедри. З 1956р. до 1962р. займає посаду проректора з АГР Харківського зоотехнічного, потім зооветеринарного інституту. З 1962р. М. О. Добровольського призначено ректором Полтавського с – г інституту. Незмінно він цю посаду обіймав протягом 20 років – з 1968 і до 1988р. Був депутатом Полтавської обласної Ради депутатів трьох скликань.
Осташко Федір Іванович (1928 – 2011) професор, доктор біологічних наук, академік УААН
Закінчив Харківський ветеринарний інститут у 1949р. Видатний учений у галузі біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин. У Харківському зооветеринарному інституті у 1968р. захистив докторську дисертацію на тему: «Розробка питань теорії і практики глибокого заморожування і тривалого зберігання сперми плідників». 60 років життя Ф. І. Осташко присвятив науці. За участю і під керівництвом ученого розроблено Харківську технологію асептичного отримання, кріоконсервації та використання сперми бугаїв – плідників; Харківську технологію трансплантації ембріонів великої рогатої худоби та інші наукові розробки. Наукова школа Ф. І Осташка налічує 12 підготовлених ним докторів наук і 52 кандидати наук. Має 56 винаходів і патенти України, Росії, США, Канади, Франції, Німеччини, Аргентини.
Рубан Юрій Дмитрович (1932 – 2018) професор, доктор сільськогосподарських наук, дійсний член Нью - Йоркської академії наук
Відомий вчений – селекціонер, продовжувач наукової школи П. М. Кулєшова – М. Д. Потьомкіна. У 1953р. закінчив Харківський зоотехнічний інститут. У 1961р. під науковим керівництвом академіка М. Д. Потьомкіна захистив кандидатську дисертацію. З 1971 по 1983рр. обіймав посаду проректора з навчальної роботи ХЗВІ. У 1973р. захистив докторську дисертацію; у цьому ж році призначено завідувачем кафедри крупного тваринництва. Напрям досліджень вченого – селекція великої рогатої худоби, технологія виробництва молока і яловичини, історія зоотехнії, педагогіка. Вперше в країні він обґрунтував створення високопродуктивної української червоно – рябої молочної худоби на основі симентальської. Професор Рубан розробив концепцію розвитку галузі молочно – м’ясного скотарства в Україні. За його рекомендаціями були створені високопродуктивні стада в господарствах Харківщини та інших областях. Підготував 2 доктори наук і 10 кандидатів наук.
Панікар Ігор Іванович (1933 – 2007) професор, доктор ветеринарних наук
У 1955р. закінчив з відзнакою Харківський ветеринарний інститут. Після закінчення інституту за розподілом поїхав на роботу до Казахстану, де працював директором обласної ветеринарної лабораторії. У 1962р. вступив до аспірантури при УкрНДІ птахівництва, де захистив кандидатську дисертацію. У 1971р. перейшов працювати на викладацьку роботу у ХЗВІ.

Уперше в СССР І. І. Панікар одержав вакцинний штамп вірусу гепатиту каченят. За розробку вакцини проти вірусного гепатиту качок разом із співавторами був нагороджений Державною премією УРСР. Ігор Іванович впроваджує у виробництво засоби повного оздоровлення птахо господарств від вірусного гепатиту качок. У 1979р. захистив докторську дисертацію і у 1983р. йому присвоєно звання професора. З 1985р. працював завідуючим кафедрою вірусології у Сумському національному аграрному університеті, продовжуючи наукову дослідну і практичну роботу.

Кандиба Віктор Миколайович (1938 – 2016) професор, доктор сільськогосподарських наук, член – кореспондент НААН України.
Відомий вчений з проблем годівлі с – г тварин і розробки ефективної технології виробництва яловичини. У 1960р. закінчив Харківський зоотехнічний інститут. В інституті тваринництва УААН у 1991р. захистив докторську дисертацію, у 1993р. обраний членом – кореспондентом УААН.

В. М. Кандиба розробив наукову концепцію формування м’ясної продуктивності та якості м’яса великої рогатої худоби в онтогенезі, основні положення технології годівлі худоби при інтенсивному виробництві яловичини на фермах і комплексах України; проект деталізованих норм годівлі для бичків; програми і нормативи годівлі молодняку; рецептури преміксів для ВРХ, овець, коней, хутрових звірів. З 2001 по 2008рр. завідував кафедрою годівлі с – г тварин ХДЗВА. Під його науковим керівництвом виконано і захищено 5 кандидатських і 3 докторських дисертацій.

Вербицкий
Вербицький Петро Іванович (1953 – 2010) кандидат ветеринарних наук, голова Державного комітету ветеринарної медицини України
Закінчив ветеринарний факультет Харківського зооветеринарного інституту у 1977р. Працював на посадах головного ветеринарного лікаря колгоспу району, головним державним інспектором ветеринарної медицини Луганської області. У квітні 1991р. Петро Іванович був призначений головним державним інспектором ветеринарної медицини України. Самовіддано працював над вирішенням проблем галузі – удосконаленням діючого Закону України «Про ветеринарну медицину», створенням в областях управлінь ветеринарної медицини, їх формувань на рівні районів, міст. До всього цього необхідний був науковий супровід. У 2000р. захистив дисертацію на звання кандидата ветеринарних наук. П.І. Вербицький обіймав посаду генерального секретаря Європейської комісії Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ).

Богданов Григорій Олександрович

Богданов Григорій Олександрович (1930-2009) професор, доктор сільськогосподарських наук, академік УААН
Великий над великими вченими в галузі тваринницва України Богданов Григорій Олександрович

Шостого березня 2018 року виповнилося б 88 років з дня народження видатного вченого у галузі сільського господарства України Богданова Григорія Олександровича, Заслуженого діяча науки і техніки України, кавалера орденів Трудового Червого Прапора і Дружби Народів – випускника Харківського зоотехнічного Інституту, доктора сільськогосподарських наук, професора із спеціальності «годівля тварин і технологія кормів», академіка НААН і Россільгоспакадемії.

Григорій Олександрович Богданов, будучи виключно талановитою від природи людиною, поєднував у собі велику працездатність, всеобізнаність, професіоналізм, людяність. У той же час він відзначався гуманізмом і порядністю, толерантністю у спілкуванні з людьми, великою любов’ю до Батьківщини. Все це, подібно магніту, притягувало до нього студентів, науковців, спеціалістів і керівників господарств. Він умів працювати з усіма, надаючи їм путівку до творчої роботи. Це слугувало йому бути дійсним академіком не тільки шановної наукової Установи, але і академіком від людей.

Він дав дорогу у велику науку годівлі тварин і технологій кормів нинішнім дійсним академікам НААН України І.І. Ібатулліну, Ю.І. Савченку, О.К. Трішину, В.Ф. Петриченку, член-кореспондентам НААН України М.Ф. Кулику, А.Т. Цвігуну, В.П. Славову, Я.І. Кириліву, відомим професорам в Україні і за її межами – В.І. Гноєвому, Я.І. Півтораку, В.І. Костенку, В.С. Лінніку, Л.С. Дяченку, О.Є. Привалу, М.Г. Повознікову, І.В. Гноєвому і багатьом іншим. З урахуванням тих, хто захистив дисертації кандидата с.-г. наук під керівництвом Г.О. Богданова за роки його творчої діяльності створена велика наукова школа із спеціальності 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів.

Займаючи посади Ректора Харківського зооветеринарного Інституту, директора Інституту тваринництва УААН, Президента Південного відділення ВАСГНІЛ, а потім – Президента УААН, Г.О. Богданов зробив великий внесок у кадрове, науково-методичне і технологічне забезпечення розвитку сільського господарства України. Зокрема, під керівництвом директора Інституту, академіка Й.О. Даниленка Г.О. Богданов разом з Є.І. Адміним та іншими науковцями бувшого Інституту Лісостепу і Полісся УААН в 1961-1963 роках побудували і впровадили у виробництво перший у бувшому Радянському Союзі промисловий молочний комплекс на 1100 корів ,,Кутузівка” з безприв’язним утриманням молочної худоби на глибокій незмінній солом’яній підстілці. Не набувши широкого використання у практиці провідних країн-лідерів галузі тваринництва, вперше у нашій державі на комплексі була впроваджена промислова технологія годівлі молочної худоби за безприв’язного її утримання з урахуванням рівня продуктивності і фізіологічного стану корів.

За методичного керівництва Г.О. Богданова у творчій співпраці з видатним вченим, професором, член-кореспондентом НААН В.М. Кандибою були розроблені промислові технології виробництва яловичини в Україні, для чого було впроваджено у виробництво наукові програми щодо технологій вирощування бичків основних м’ясних порід до високих забійних кондицій, технології виробництва комбікормів, кормових добавок, преміксів, замінників молока, престартерних, стартерних та інших комбікормів.

За підтримки Г.О. Богданова в 1980 році в Інституті тваринництва УААН на додаткові кошти ДКНТ СРСР була створена цільова лабораторія з фундаментальних досліджень з метою підвищення ефективності згодовування жуйним тваринам кормів з підвищеним вмістом клітковини, яку очолив тоді В.І. Гноєвий. Були створені нові способи підвищення поживності соломи озимої пшениці, захищені чотирма авторськими свідоцтвами СРСР, була сформульована концепція про біоморфологічну організацію кормів з високим вмістом клітковини та її вплив на їх енергетичну поживність.

Г.О. Богданов був науковим керівником виконання Державної Програми ,,Технологія збирання, зберігання і використання вологого зерна кукурудзи”, за успішне вирішення якої він разом з провідними виконавцями (А.О. Бабич, М.Ф. Кулик, В.І. Гноєвий, А.Е. Мянд та ін.) у 1889 році був удостоєний звання Лауреата премії Ради Міністрів СРСР.

Великі організаторські здібності і талант слугували Г.О. Богданову при розробці наукової концепції ведення сільського господарства у зоні аварії на Чорнобильській АЕС.

За ініціативи Г.О. Богданова та завдяки його великому авторитету в Україні і Світі в 1995 році була прийнята ДНТП 22 ,,Годівля сільськогосподарських тварин” на базі Інституту тваринництва НААН, у виконанні якої також приймало участь 16 наукових установ України. Результати роботи за цією програмою були опубліковані у монографії ,,Теорія і практика нормованої годівлі великої рогатої худоби” (2012 р.) та видано довідник-посібник ,,Норми і раціони повноцінної годівлі високопродуктивної великої рогатої худоби” (2012 р.), які були затверджені рішенням Науково-методичної ради Міністерства аграрної політики і продовольства України.

Вирішуючи важливі для держави наукові програми з практичного значення Г.О. Богданов приділяв велику увагу фундаментальним дослідженням у галузі тваринництва. Зокрема, він очолював групу науковців України, що приймала участь стосовно Міжнародної програми зниження ступеня виділення метану від діяльності аграрних підприємств з метою послаблення темпів росту парникового ефекту в стратосфері Землі.

Взагалі, життя і творча діяльність академіка Григорія Олександровича Богданова – це визначна епоха у діяльності сільського господарства України і особливо у галузі тваринництва.

Співробітники кафедри технології кормів і годівлі тварин

Чорний

Чорний Микола Васильович нар. 1935р. Професор, доктор ветеринарних наук
Закінчив Харківський ветеринарний інститут у 1960р; отримав спеціальність «ветеринарний лікар». Тривалий час працював в Українському НДІ експериментальної ветеринарії. У 1979 р. М. В. Чорний був обраний на посаду доцента кафедри зоогігієни та охорони праці ХЗВІ. У 1989р. захистив докторську дисертацію «Гігієнічні і технологічні прийоми забезпечення резистентності та продуктивності свиней на спеціалізованих підприємствах різної потужності». М. В. Чорний – продовжувач наукової школи зоогігієністів  у ХДЗВА; зробив значний внесок в розробку і обгрунтування санітарно – гігієнічних прийомів, спрямованих на підвищення резистентності і продуктивності різних видів тварин. Завідує кафедрою гігієни тварин та ветеринарної санітарії у ХДЗВА. Підготував достойну зміну – 22 кандидати наук. Почесний професор Харківської державної зооветеринарної академії і Донського державного аграрного університету, Заслужений працівник сільського господарства України.
Герман Вячеслав Валентинович
Герман В'ячеслав Валентинович нар 1936р. професор, доктор ветеринарних наук, член-кор. УААН
Закінчив Харківський ветеринарний інститут у 1959р. Відтоді працював в інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН. Вперше в СРСР зареєстрував і описав захворювання реовірус етіології в індиків. Під керівництвом В. В. Германа розроблено діагностикуми та препарати для профілактики хвороби Гамборо. Впровадив систему моніторингу ньюкаслської хвороби птахів.p
Малінін
Малінін Олег Олексійович нар 1939р. Професор, доктор ветеринарних наук, академік НААН України.
У 1963р. закінчив Харківський зооветеринарний інститут за спеціальністю «ветеринарний лікар». О. О. Малінін – відомий вчений у галузі ветеринарної токсикології, санітарії та екології. Наукову діяльність почав у 1963р. в Українському НДІ експериментальної ветеринарії. Працював на посадах молодшого, старшого наукового співробітника, завідуючим відділом токсикології та фармакології, заступником директора з наукової роботи. Основні наукові праці О. О. Малініна зв’язані з токсико – гігієнічною оцінкою пестицидів. Його роботи стали основою для наукового обгрунтування максимально допустимих рівнів пестицидів у кормах для с – г тварин. Кандидат ветеринарних наук з 1968р.; доктор ветеринарних наук з 1983р. Підготував 6 кандидатів наук.
Stegniy BT (копия2)
Стегній Борис Тимофійович нар. 1951р. Професор, доктор ветеринарних наук, академік НААН України, директор ННЦ «ІЕКВМ»
У 1971р. з відзнакою закінчив Харківський зооветеринарний інститут, ветеринарний факультет. Трудову діяльність розпочав після закінчення інституту старшим ветеринарним фельдшером. Наукова діяльність Б. Т. Стегнія пов’язана з ІЕКВМ. У 1982 – 1995рр. займає посаду старшого наукового співробітника. У 1995р. захистив докторську дисертацію на тему: «Биологические свойства клеточных культур, используемых в биотехнологии». Розробив оригінальні методики кріоконсервування клітинних культур та їхні деконтамінації від мікроорганізмів. Провів фундаметальні дослідження із застосуванням методів молекулярної біології та імунології щодо імуноферментної діагностики лейкозу ВРХ. Під його керівництвом захищено 13 кандидатських та 6 докторських дисертацій. У ХДЗВА Б. Т. Стегній завідує кафедрою мікробіології, вірусології та імунології.
нг
Бакуменко Олександр Борисович нар. 1959р. Народний депутат України VIII скликання. Голова Ради Директорів Асоціації «Союз птахівників України»
У 1983р. з відзнакою закінчив Харківський зооветеринарний інститут за спеціальністю «зооінженер». Одночасно працював бригадиром в учгоспі «Прогрес» зооветеринарного інституту. З 1985 до 1988рр. О. Б. Бакуменко працював у ряді державних організацій і комерційних фірм. У 2003р. він був обраний генеральним директором асоціації «Союз птахівників України». У 2007р. став генеральним директор асоціації «Союз кормовиробників України». Як народний депутат О. Б. Бакуменко у Верховній Раді входить в блок П. Порошенка і працює зам. голови комітету з питань аграрної політики і земельних відносин. У 2009р. було присвоєно звання Заслужений працівник сільського господарства України.
мисик
Мисик Володимир Юрійович нар. 1965р. Народний депутат України VII і VIII скликання
У 1989р. закінчив Харківський зооветеринарний інститут, отримавши кваліфікацію «ветеринарний лікар». У 1990 – 1993 рр. займає керівні посади у дослідному господарстві «Українка», що на Харківщині. З 1994 р. займається приватним підприємництвом. На території сел. Кулиничі відкриває хлібопекарський комплекс «Хлібокомбінат Кулиничі», який входить до складу фермерського господарства «Кегичівське». В. Ю. Мисик у 20004р. присвоєно звання Заслужений працівник сільського господарства України. Він є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки 2012р. (у складі колективу).