Історія факультету ветеринарної медицини

 

Історія факультету ветеринарної медицини бере свій початок з 1805 року, коли на медичному факультеті Харківського університету видатним вченим, професором Ф.В. Пільгером, була організована кафедра скотолікування, яка в подальшому була реорганізована у кафедру епізоотології з ветеринарною поліцією. У 1839 році, завдяки енергії і наполегливості видатного професора К.Ф. Вишневського було створено ветеринарну школу, яка проіснувала до 1851 року. У цьому ж році ветеринарна школа була повністю відділена від університету і перетворена в Харківське ветеринарне училище, віднесене до навчальних закладів першого розряду, тобто вищих. Першим директором училища став професор Н.Д. Галицький.

У 1873 році була проведена реформа ветеринарної освіти. Харківське ветеринарне училище було реорганізоване у ветеринарний інститут (ХВІ). В інституті було створено школу вітчизняних мікробіологів, засновники якої Л.С. Ценковський, І.М. Садовський, А.П. Калашников вперше провели досліди із щеплення тварин протисибірковою вакциною. Цю роботу продовжив А.О. Раєвський. Очолюючи Харківський ветеринарний інститут (1884–1904), він був одним із організаторів ветеринарної справи і ветеринарної освіти в країні. Вчені ветеринарного інституту проводили велику роботу щодо вивчення сапу, чуми, ящуру, сказу та інших захворювань. У бактеріологічній лабораторії Д.Ф. Конєву та І.О. Гордзялковському вдалося створити високоефективні вакцини проти бешихи свиней та сироватку проти неї, які застосовуються у практичній ветеринарній медицині до цього часу.

З 1960 року розвиток ветеринарної освіти здійснювався у єдиному зооветеринарному інституті (ХЗВІ). Прийом студентів у ці роки був майже незмінним і складав понад 200 чоловік. В 2001 році за Постановою Кабінету Міністрів України на базі інституту було створено Харківську державну зооветеринарну академію (ХДЗВА).

Одним із пріоритетних напрямків підготовки висококваліфікованих лікарів ветеринарної медицини на факультеті є практична підготовка майбутніх фахівців. Для цього в академії створено науково-навчальний центр, в якому є все необхідне для проведення лабораторно-практичних занять безпосередньо на тваринах (велика рогата худоба, свині, вівці, коні  та ін.). Крім того, для забезпечення клінічних занять при вивченні базових дисциплін на території факультету створено віварій, в якому утримуються біля 30 голів різних тварин (корови, коні, вівці, кролі, мурчаки тощо).

Навчальний процес на факультеті забезпечується висококваліфікованим професорсько-викладацьким складом. У навчальному процесі з підготовки студентів за спеціальністю «Ветеринарна медицина» беруть участь 145 викладачів, з них 14 професорів, 75 кандидатів наук.

Всі кафедри факультету мають свої аудиторії для проведення лабораторно-практичних занять та навчальні лабораторії. Кафедри хірургії і ветеринарної репродуктології обладнані операційними залами, окремо є рентгенівський кабінет та кабінет з проведення УЗД досліджень. Обладнана лабораторія електронної та світлової мікроскопії. Виставкові препарати і експонати анатомічного, патологоанатомічного і паразитологічного музеїв також використовуються у навчальному процесі. При кафедрі епізоотології та ветеринарного менеджменту створена та працює навчально-наукова лабораторія молекулярно-генетичних методів дослідження ім. П.І. Вербицького, яка має сучасне ветеринарне обладнання для проведення полімеразно-ланцюгової реакції, та імуноферментного аналізу.

 

Comments are closed.